Дім,Сад,Город-Це сучасний сайт для садівників та городників.

» » Перець пекучий

Перець пекучий


Батьківщиною стручкового перцю вважається Центральна й Південна Америка. Індіанці вживають цю приправу з незапам’ятних часів, причому так часто, наче ми - сіль.
В УКРАЇНІ згадана культура з’явилася на початку XVII ст. Спершу - як лікарська рослина, тільки через три століття прирівнялася до овочів.
Виходець із тропіків і субтропіків, перець - тепло- й вологолюбний. Потребує відкритих ділянок та родючих ґрунтів.
Тепер виведено нові сорти, пристосовані до нашого клімату. Добре почуваються кущики не лише у спеку, а й прохолодної ночі.
Плоди бувають різної форми. Крім усім відомих довгих стручків, є ще круглі, а також схожі на дзвони, дивних тварин чи органи людини.
Водночас вражає розмаїття кольорів: на одній рослині можуть висіти зелені, білі, жовті, помаранчеві, чорні і червоні екземпляри.

Перчини відзначаються цілющими властивостями. Завдяки високому вмісту каротину та вітамінів А, В, С вони позитивно вплинуть на кровоносну систему, запобігаючи атеросклерозу й утворенню тромбів. Теж корисне зовнішнє застосування - при радикуліті, ревматизмі.

Агротехніка нескладна. Оскільки у цих рослин тривалий вегетаційний період, тому про розсаду дбаю заздалегідь - так, аби до моменту переселення на грядку минуло не менше двох місяців.

Насамперед слід підготувати насіння. Замочивши його в рожевому розчині марганцівки, залишаю на добу в теплому місці. Потім обгортаю мокрою тканиною та кладу в закритий посуд (щоб не випаровувалася волога).

Приблизно через 4-5 днів з’являться маленькі білі корінці. Тоді репродуктивний матеріал необхідно висіяти у родючу
землю, до якої додано трохи перегною і попелу. Робиться це рідко, аби згодом не займатися пікіруванням.

У середині травня пересаджую паростки на постійне місце, заглиблюючи до перших сім'ядольних листочків, та щедро поливаю. Важливо стежити за рівнем вологості й надалі. Жодними добривами не користуюся.

На відміну від солодких сортів, плоди яких збирають недозрілими, їх пекучих родичів варто зривати повністю стиглими. Зберігайте продукцію висушеною.

Вирощую понад ЗО різновидів гіркого перцю. Наведу коротку характеристику деяких.

Справжнє диво - Корал. Кущ заввишки до 50 см, увесь обвішаний великими темно-червоними круглими плодами розміром із черешню.

Козячі ріжки. Рослина сягає 80 см. Великі червоні товсті стручки довжиною близько 20 см (зверху трохи закручені, мов роги). Вони не дуже гіркі.

Алжирський гострий дарує червоні тонкі довгі екземпляри (до 25 см). Господині використовують їх для приготування страв.

Петер. Цей красивий за формою плід я вперше побачив в американському каталозі. Придбавши насіння, намагався виростити в Україні. Вдало-
ся таке лише на третій рік.

Перчини сорту ВеІІ еііоот нагадують літаючу тарілку НЛО. Кущ сягає 90 см, із великими листками.

Ще один унікум - Палець Петра. Стебла заввишки понад 1 м, вкриті жовтими незвичайної форми плодами зі своєрідним носиком. Суттєвий недолік - розтягнутий час визрівання. Тож восени, перед заморозками, рекомендується викопати рослини із грудкою землі та перенести до приміщення.

Насіння Вибухонебезпечного Емберу отримане з американського континенту. На кущі «зростом» 50 см спочатку з’являються зелені перчики, а в міру дозрівання - білі, жовті, помаранчеві, чорні й червоні. Справжній феєрверк! Незважаючи на маленький розмір, вони доволі гострі.

Гігант Китаю виростає до 70 см і дарує великі яскраво-жовті плоди завдовжки близько 20 см, які розміщені скупчено. Доволі пекучі Бхут Хо-локія (червоний і шоколадний) та Каролінський жнець. Поки що мені не вдалося їх виплекати. Хоча зернята проросли, але згодом пагінці пропали. Сподіваюся на успіх в новому сезоні.




Поділіться,будь ласка, новиною в соц.мережах:



28-03-2018, 17:45 67 0

Коментарі до статті:Перець пекучий


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.